Що потрібно знати про рак крові (лейкемію)
Що таке лейкемія?
Лейкемія — це вид раку, що виникає внаслідок аномального та неконтрольованого розмноження клітин крові у кістковому мозку, може спостерігатися у всіх вікових групах, але особливо часто зустрічається у дітей та дорослих старше 50 років. У випадках ранньої діагностики показник успішності лікування значно підвищується. Тому своєчасне виявлення симптомів лейкемії та швидкий початок лікування мають життєво важливе значення.
Лейкемія виникає внаслідок швидкого та неконтрольованого розмноження стовбурових клітин у кістковому мозку, які не завершили нормальний розвиток. Цей стан спочатку впливає на тканину кісткового мозку, а з часом може поширитися на весь організм. У кістковому мозку виробляються еритроцити (червоні кров'яні клітини), лейкоцити (білі кров'яні клітини) та тромбоцити (клітини згортання крові). Особливо білі кров'яні клітини відіграють ключову роль у захисті організму від інфекцій та клітин, схильних до злоякісної трансформації.
Білі клітини можуть вироблятися не лише у кістковому мозку, а й у різних органах, таких як лімфатичні вузли, селезінка та тимус. Якщо лейкемію не лікувати, вона може мати тяжкий перебіг. Лейкемії, що базуються на надмірному розмноженні зрілих лейкоцитів, зазвичай розвиваються повільно; у випадках надлишку незрілих лейкоцитів симптоми можуть з'явитися швидко, протягом кількох тижнів або місяців, і бути серйозними.
Які існують типи лейкемії?
Лейкемії зазвичай поділяють на дві основні групи залежно від швидкості перебігу: гострі (швидкоплинні) та хронічні (повільноплинні). Гострі лейкемії характеризуються швидким розмноженням клітин і раптовими симптомами, тоді як хронічні форми можуть тривати роками з підступним і повільним перебігом.
Обидві основні групи поділяються на підкатегорії залежно від типу аномально розмножених білих кров'яних клітин:
Ті, що розвиваються з мієлоїдних клітин, називаються «мієлоїдна лейкемія»;
Ті, що походять з лімфоцитів, називаються «лімфобластна (або лімфоцитарна) лейкемія».
Існують також рідкісніші підтипи лейкемії (наприклад: ювенільна мієломоноцитарна лейкемія, волохатоклітинна лейкемія).
Найпоширеніші чотири основні підтипи лейкемії такі:
1. Гостра лімфобластна лейкемія (ГЛЛ)
Це найпоширеніший тип лейкемії у дітей, але може зустрічатися і у дорослих. У пацієнтів неконтрольовано розмножуються незрілі білі клітини лімфоїдного походження. Показники виживаності при ГЛЛ у дорослих і дітей залежать від віку, загального стану здоров'я та відповіді на лікування.
2. Гостра мієлоїдна лейкемія (ГМЛ)
Виникає внаслідок аномального розмноження мієлоїдних клітин, які не встигають дозріти. Часто зустрічається серед молодих дорослих та людей похилого віку. Успішність лікування ГМЛ зростає завдяки сучасним медичним підходам.
3. Хронічна лімфоцитарна лейкемія (ХЛЛ)
Частіше діагностується у людей похилого віку, переважно старше 60 років. У цій формі зрілі, але нефункціональні лімфоцити накопичуються в організмі, порушуючи нормальну роботу кісткового мозку та інших тканин.
4. Хронічна мієлоїдна лейкемія (ХМЛ)
ХМЛ частіше зустрічається у віці 25–60 років, при цьому мієлоїдні клітини аномально розмножуються. Нові молекулярно-орієнтовані препарати, що підвищують відповідь на лікування, покращили показники виживаності.
Які симптоми лейкемії?
Симптоми лейкемії можуть бути схожими на прояви інших захворювань кісткового мозку та зазвичай включають наступне:
Слабкість, блідість, швидка втомлюваність, задишка (через анемію)
Часті інфекції (через ослаблення імунної системи)
Неочікувані кровотечі з носа, ясен або під шкірою, синці та дрібні висипання (петехії)
Відсутність апетиту, втрата ваги, нічна пітливість
Тривалі інфекції з високою температурою
Біль у кістках і суглобах
Збільшення лімфатичних вузлів у ділянках шиї, пахв чи паху
Набряки на шкірі або в животі
Лейкемія у дітей: симптоми та ознаки
Лейкемія становить значну частину онкологічних захворювань у дітей, особливо поширена серед дітей віком 2–10 років. У немовлят захисні речовини, що надходять з материнським молоком, з часом зменшуються, і імунна система починає розвиватися самостійно. У цей період деякі вірусні інфекції, генетична схильність і дефіцит вітаміну D можуть підвищити ризик розвитку лейкемії.
Поширені симптоми у дітей:
Виражена блідість шкіри
Втрата ваги, відсутність апетиту
Тривалі або повторювані гарячкові захворювання
Синці та набряки на тілі
Збільшення та напруженість живота
Біль у кістках або суглобах
У міру прогресування захворювання, при поширенні ракових клітин у центральну нервову систему або інші органи, можуть з'явитися додаткові симптоми, такі як головний біль, нудота, судоми.
Які фактори ризику лейкемії?
Лейкемія займає важливе місце серед онкологічних захворювань у світі, у чоловіків зустрічається дещо частіше, ніж у жінок. Фактори ризику різних підтипів лейкемії відрізняються:
Гостра лімфобластна лейкемія (ГЛЛ)
Хоча всі причини невідомі, підвищений ризик пов'язаний з впливом високих доз радіації, деяких хімічних речовин (наприклад, бензол), попередньою хіміотерапією, деякими вірусними інфекціями (HTLV-1, вірус Епштейна-Барр), деякими генетичними захворюваннями (синдром Дауна, анемія Фанконі).
Гостра мієлоїдна лейкемія (ГМЛ)
Відомими факторами ризику для ГМЛ є генетичні мутації, підвищення ризику з віком, куріння, деякі захворювання крові або попередня хіміотерапія, синдром Дауна.
Хронічна лімфоцитарна лейкемія (ХЛЛ)
Причина ХЛЛ повністю не з'ясована. Однак похилий вік, чоловіча стать, вплив деяких хімічних речовин і наявність ХЛЛ у родині підвищують ризик.
Хронічна мієлоїдна лейкемія (ХМЛ)
ХМЛ зазвичай пов'язана з набутою (неуспадкованою) генетичною зміною протягом життя. Генетична зміна, відома як «філадельфійська хромосома», виявляється у більшості випадків ХМЛ і призводить до неконтрольованого росту клітин у кістковому мозку.
Як діагностується лейкемія?
Мета діагностики лейкемії — правильно визначити наявність захворювання, його підтип і поширеність. Основні етапи діагностики:
Детальний анамнез та фізикальний огляд: оцінюється блідість, збільшення лімфатичних вузлів або органів, зміни шкіри, що можуть свідчити про анемію.
Аналізи крові: проводяться загальний аналіз крові, біохімія, печінкові проби та тести згортання крові.
Мазок периферичної крові: використовується для виявлення аномальних клітин у крові.
Біопсія/аспірація кісткового мозку: для остаточної діагностики, особливо при гострих випадках, зразок кісткового мозку досліджується під мікроскопом.
Генетичні та молекулярні тести: особливо при ХМЛ досліджується наявність філадельфійської хромосоми та зміни гена BCR-ABL.
Біопсія кісткового мозку зазвичай проводиться через клубову кістку та оцінюється у спеціалізованих лабораторіях.
Що пропонується при лікуванні лейкемії?
План лікування обов'язково має складатися командою фахівців з гематології та онкології з урахуванням типу лейкемії та загального стану здоров'я пацієнта. Основні сучасні методи лікування лейкемії такі:
Хіміотерапія
Мета — знищення аномальних клітин за допомогою різних хіміотерапевтичних препаратів. Вибір препаратів і схема їх застосування визначаються залежно від типу лейкемії та особливостей пацієнта.
Променева терапія
Мета — знищення клітин лейкемії за допомогою високоенергетичних променів. Променева терапія зазвичай застосовується у вибраних випадках, іноді для підготовки до трансплантації стовбурових клітин.
Біологічні та молекулярно-орієнтовані методи лікування
Новітні препарати (імунна терапія, біологічні агенти, молекулярно-орієнтовані методи), спрямовані на посилення імунної системи або націлені на ракові клітини, відіграють важливу роль при деяких типах лейкемії. Наприклад, інгібітори тирозинкінази, розроблені для ХМЛ, стали проривом у лікуванні цього захворювання та мають менший профіль побічних ефектів порівняно з хіміотерапією.
Трансплантація стовбурових клітин (кісткового мозку)
Процедура, під час якої кістковий мозок повністю видаляється і замінюється здоровими стовбуровими клітинами, є однією з найефективніших серед варіантів лікування та застосовується у відповідних пацієнтів. Під час і після процедури можуть спостерігатися певні побічні ефекти. Особливо слід враховувати проблеми, пов’язані з імунною системою (наприклад, ГВХД), ризик ураження органів та інфекцій. Тому трансплантацію слід проводити у досвідчених центрах.
Підтримувальні методи лікування
Для зменшення ризику анемії, інфекцій та кровотеч, спричинених хіміотерапією та іншими методами лікування, необхідні переливання крові, протиінфекційні препарати, за потреби антибіотики та інші підтримувальні методи лікування.
Завдяки сучасним підходам до лікування, показники виживаності пацієнтів з лейкемією за останні роки значно зросли. Наприклад, у 1970-х роках п’ятирічна виживаність становила близько 30 відсотків, а за сучасними даними, за умови належного лікування та ранньої діагностики, цей показник перевищує 60 відсотків.
Пам’ятайте: для ранньої діагностики та ефективного лікування дуже важливо звернутися до медичного закладу без зволікань, щойно з’являться симптоми, що значно підвищує якість життя та впливає на перебіг хвороби.
Часті запитання
1. Чи є лейкемія заразною?
Ні, лейкемія не є заразною хворобою. Вона розвивається внаслідок генетичних змін, впливу навколишнього середовища та індивідуальних факторів ризику і не передається від людини до людини.
2. Яка точна причина лейкемії?
Точна причина лейкемії у більшості випадків невідома. Однак генетичні фактори, деякі хімічні речовини, вплив радіації та певні віруси можуть підвищувати ризик.
3. Чи можна вилікувати лейкемію?
Багато типів лейкемії, особливо при ранній діагностиці та належному лікуванні, можна контролювати або повністю усунути. Шанси на лікування залежать від віку пацієнта, загального стану здоров’я та типу лейкемії.
4. Скільки живуть люди з лейкемією?
Тривалість виживання при лейкемії тісно пов’язана з типом захворювання, часом встановлення діагнозу, реакцією на лікування та індивідуальними особливостями здоров’я. Сьогодні завдяки успішному лікуванню можлива тривала виживаність.
5. Чому лейкемія частіше зустрічається у дітей?
Деякі генетичні та імунологічні особливості у дітей у поєднанні з факторами навколишнього середовища можуть підвищувати схильність до лейкемії. Однак у більшості дітей точну причину встановити не вдається.
6. Чи підходить трансплантація кісткового мозку для всіх?
Ні, трансплантація кісткового мозку не рекомендується кожному пацієнту. Відповідність визначається лікарями залежно від віку пацієнта, загального стану здоров’я, підтипу захворювання та інших медичних факторів.
7. З якими іншими захворюваннями можуть бути сплутані симптоми лейкемії?
Симптоми лейкемії можуть бути схожими на прояви деяких інфекцій, видів анемії та інших захворювань крові. Диференційну діагностику проводять за допомогою загального аналізу крові та додаткових обстежень.
8. Чи можна запобігти лейкемії?
Хоча повністю запобігти лейкемії неможливо, уникнення куріння та шкідливих хімічних речовин, формування здорових звичок і регулярні медичні огляди допомагають вчасно виявити захворювання.
9. Чи більш схильні пацієнти з лейкемією до інфекцій?
Так, кістковий мозок і імунна система уражаються. Тому важливо дотримуватися чистоти, уникати багатолюдних і заражених місць, а за потреби вживати профілактичних заходів.
10. Чи випадає волосся при лейкемії?
Деякі препарати, що застосовуються під час лікування (особливо хіміотерапія), можуть спричинити випадіння волосся. Зазвичай цей ефект тимчасовий, і після лікування волосся відростає знову.
11. Чи є лейкемія спадковою?
У більшості випадків лейкемія не передається у спадок. Однак деякі генетичні синдроми можуть підвищувати ризик розвитку лейкемії.
12. На що слід звернути увагу під час лікування лейкемії?
Важливо захищатися від інфекцій, уважно дотримуватися рекомендацій лікаря, не нехтувати регулярними оглядами та повідомляти медичну команду про побічні ефекти.
Джерела
Всесвітня організація охорони здоров’я (WHO): Leukemia
Центри з контролю та профілактики захворювань США (CDC): Leukemia Patient Facts
Американське онкологічне товариство: Leukemia Overview
Європейська гематологічна асоціація: Leukemia Guidelines
Cancer Research UK: Leukemia Types and Treatments