Що таке серцевий напад? Які його симптоми та причини? Як здійснюється лікування за сучасним підходом?

Які симптоми та причини інфаркту міокарда? Які сучасні підходи до лікування?

Інфаркт міокарда — це невідкладний стан, що виникає внаслідок критичної нестачі кисню та поживних речовин у серцевому м'язі. Медична назва — інфаркт міокарда — зазвичай виникає через раптову закупорку коронарних судин, які живлять серце. Ця закупорка відбувається внаслідок розриву бляшок, що складаються з жиру, холестерину та інших речовин, які накопичуються на стінках судин, або через утворення тромбу, що повністю чи частково перекриває судину. Завдяки ранній діагностиці та лікуванню можна мінімізувати пошкодження серця.

Визначення та основні причини інфаркту міокарда

Інфаркт міокарда характеризується пошкодженням серцевої тканини внаслідок недостатнього постачання кисню до серцевого м'яза. Це переважно є наслідком звуження або раптової закупорки коронарних артерій. Бляшки, що накопичуються на стінках судин, з часом можуть звужувати просвіт судини, а при їх розриві до них приєднуються тромби, що раптово переривають кровотік до серцевого м'яза. Якщо цю закупорку не усунути швидко, серцевий м'яз може зазнати незворотного ушкодження, що призводить до зниження насосної функції серця, тобто до серцевої недостатності. Інфаркт міокарда залишається однією з провідних причин смерті у світі. У багатьох країнах інфаркт міокарда спричиняє значно більше смертей, ніж дорожньо-транспортні пригоди.

Які найпоширеніші симптоми інфаркту міокарда?

Симптоми інфаркту міокарда можуть відрізнятися у різних людей і проявлятися не завжди чітко. Найпоширеніші симптоми такі:

• Біль або дискомфорт у грудях: відчуття тиску, стискання, печіння або важкості в центральній частині грудей; іноді біль може віддавати в ліву руку, шию, щелепу, спину або живіт.

• Задишка: може виникати разом із болем у грудях або окремо.

• Потовиділення: особливо характерне холодне та рясне потовиділення.

• Слабкість і втома: може спостерігатися наростаюча втома протягом декількох днів до нападу, особливо часто у жінок.

• Запаморочення або відчуття сплутаності

• Нудота, блювання або розлади травлення

• Почастішання серцебиття, що не пов’язане з фізичною активністю і не минає

• Прискорене або нерегулярне серцебиття

• Біль у спині, плечах або у верхній частині живота, особливо частіше у жінок.

• Безпричинний кашель або утруднене дихання

• Набряки ніг, стоп або щиколоток (переважно на пізніх стадіях) Ці симптоми можуть бути як легкими, так і дуже вираженими. Особливо якщо біль у грудях і задишка не минають протягом кількох хвилин або повторюються, необхідно негайно звернутися за медичною допомогою.

Симптоми інфаркту міокарда у різних групах

У жінок і молодих людей інфаркт міокарда іноді може розвиватися без класичного болю у грудях. У жінок переважають атипові симптоми, такі як слабкість, біль у спині, нудота, порушення сну та тривожність. У літніх людей або пацієнтів із цукровим діабетом біль може бути менш вираженим, а першими проявами можуть бути раптова слабкість або задишка.

Дискомфорт у грудях, серцебиття, холодний піт і раптове пробудження під час сну також можуть бути провісниками інфаркту міокарда, що виникає під час сну.

Які основні фактори ризику розвитку інфаркту міокарда?

У розвитку інфаркту міокарда відіграють роль численні фактори ризику, які часто поєднуються. Найпоширеніші фактори ризику:

• Куріння та вживання тютюнових виробів

• Високий рівень холестерину (особливо підвищення ЛПНЩ)

• Високий артеріальний тиск (гіпертонія)

• Цукровий діабет

• Ожиріння та фізична неактивність

• Нездорове харчування (дієта, багата на насичені та трансжири, бідна на клітковину)

• Сімейний анамнез ранніх серцевих захворювань

• Стрес і хронічне психоемоційне напруження

• Збільшення віку (ризик зростає з віком)

• Чоловіча стать (але після менопаузи ризик зростає і у жінок) Деякі лабораторні показники (наприклад, С-реактивний білок, гомоцистеїн) також можуть свідчити про підвищений ризик. У сучасній медицині для людей з ожирінням деякі хірургічні та інтервенційні методи у поєднанні зі зміною способу життя сприяють зниженню ризику.

Як діагностується інфаркт міокарда?

Найважливішим кроком у діагностиці інфаркту міокарда є спостереження за скаргами та клінікою пацієнта. Далі проводяться такі основні дослідження:

• Електрокардіографія (ЕКГ): виявляє зміни електричної активності серця під час нападу.

• Аналізи крові: підвищення рівня ферментів і білків, що виділяються із серцевого м'яза (особливо тропоніну), підтверджує діагноз.

• Ехокардіографія: оцінює скоротливу здатність серцевого м'яза та порушення рухливості.

• У разі необхідності додатково можуть застосовуватися рентгенографія грудної клітки, комп'ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія.

• Коронарна ангіографія: проводиться для точної діагностики та одночасного лікування звужень і закупорок судин. Під час процедури за потреби може бути виконано балонну ангіопластику або встановлення стента.

Перші дії при інфаркті міокарда

Час має вирішальне значення для людини, яка відчуває симптоми інфаркту міокарда. Основні кроки, яких слід дотримуватися у такій ситуації:

• Негайно викликати екстрену медичну допомогу (швидку або службу невідкладної допомоги)

• Пацієнт повинен сісти у спокійне положення, мінімізувати рухи

• Якщо людина одна, слід залишити двері відчиненими або попросити допомоги у оточуючих

• Якщо лікар раніше призначив, можна прийняти профілактичні препарати, наприклад, нітрогліцерин

• До прибуття медичної бригади слід чекати професійної допомоги, уникати зайвих фізичних зусиль і паніки. Швидке та адекватне втручання під час нападу мінімізує пошкодження серцевого м'яза та підвищує шанси на виживання.

Сучасні підходи до лікування інфаркту міокарда

У сучасній медичній практиці лікування інфаркту міокарда планується залежно від типу, тяжкості нападу та наявних факторів ризику. Лікування зазвичай включає такі етапи:

• Негайно призначаються препарати, що розширюють судини, та антикоагулянти

• На ранньому етапі коронарне втручання (ангіопластика, встановлення стента) найчастіше є методом вибору

• У разі необхідності проводиться операція аортокоронарного шунтування для заміни уражених судин здоровими

• Після усунення життєвої загрози здійснюється підтримка здоров'я серця шляхом зміни способу життя, регулярного прийому ліків та контролю факторів ризику

• Відмова від куріння, здорове та збалансоване харчування, регулярна фізична активність, управління стресом, а також контроль цукрового діабету та гіпертонії — основні профілактичні заходи. Протягом усього лікування пацієнтам дуже важливо ретельно дотримуватися рекомендацій кардіологів і кардіохірургів та регулярно проходити контрольні огляди.

Що можна зробити для профілактики інфаркту міокарда?

У багатьох випадках ризик інфаркту міокарда можна суттєво знизити завдяки змінам способу життя:

• Повністю відмовитися від куріння та тютюнових виробів

• Дотримуватися дієти з низьким вмістом холестерину, багатої на овочі та клітковину, з обмеженням насичених жирів та оброблених продуктів

• Регулярно займатися фізичними вправами; рекомендується щонайменше 150 хвилин фізичної активності середньої інтенсивності на тиждень

• Контролювати артеріальний тиск і рівень цукру в крові; за необхідності постійно приймати призначені ліки

• Якщо маєте надлишкову вагу або ожиріння, звернутися за професійною допомогою для досягнення здорової ваги

• Навчитися керувати стресом і користуватися системами психологічної підтримки Дотримання цих заходів допомагає знизити смертність від серцево-судинних захворювань у всьому світі.

Часті питання

У якому віці інфаркт міокарда трапляється частіше?

Ризик інфаркту міокарда зростає з віком. Однак через генетичні фактори, діабет, куріння та особливості способу життя він може виникати і у молодих дорослих.

Чи можливий інфаркт міокарда без болю у грудях?

Так. Особливо у жінок, пацієнтів із цукровим діабетом і літніх людей інфаркт міокарда може розвиватися без болю у грудях. Слід звертати увагу на атипові симптоми, такі як слабкість, задишка, нудота або біль у спині.

Чи може серцевий напад статися вночі або під час сну?

Так, серцеві напади можуть виникати під час сну або під ранок. Ті, хто прокидається від раптового болю в грудях, серцебиття чи запаморочення, повинні негайно звернутися за медичною оцінкою.

Чи відрізняються симптоми серцевого нападу у жінок від чоловіків?

У жінок замість класичного болю в грудях можуть спостерігатися такі скарги, як слабкість, біль у спині та животі, задишка, нудота.

Які стани можна сплутати із серцевим нападом?

Деякі захворювання, такі як шлункові розлади, панічна атака, біль у м'язово-скелетній системі, рефлюкс і пневмонія, можуть мати подібні симптоми до серцевого нападу. У разі сумнівів обов'язково слід пройти медичну оцінку.

Чи слід приймати аспірин під час серцевого нападу?

Якщо лікар рекомендував і немає алергії, у деяких випадках може бути корисно розжувати аспірин до прибуття екстреної допомоги. Однак у будь-якому випадку пріоритетом має бути медична допомога.

Чи можливо повністю одужати після серцевого нападу?

Значна частина пацієнтів, які отримали раннє втручання, може повернутися до здорового життя за умови відповідного лікування та змін у способі життя. Однак у деяких випадках може розвинутися стійка втрата функції серця.

Які причини серцевого нападу у молодих людей?

У молодих людей серцевий напад може бути спричинений курінням, високим рівнем холестерину, ожирінням, малорухливістю, деякими вродженими аномаліями судин.

На що слід звернути увагу в харчуванні для профілактики серцевого нападу?

Слід віддавати перевагу овочам, фруктам, цільнозерновим продуктам, рибі та здоровим жирам; споживання насичених і трансжирних кислот, солі та цукру має бути обмеженим.

Коли можна починати займатися фізичними вправами після серцевого нападу?

Програму фізичних вправ після серцевого нападу слід починати лише під контролем лікаря та після індивідуальної оцінки ризику.

Скільки часу перебуває в лікарні людина, яка перенесла серцевий напад?

Тривалість перебування залежить від тяжкості нападу та проведеного лікування. Зазвичай це триває від кількох днів до тижня.

Що робити, якщо в родині є серцеві захворювання?

Сімейний анамнез є важливим фактором ризику. Не слід палити, потрібно дотримуватися здорового харчування, регулярно займатися фізичними вправами та, за необхідності, проходити регулярні кардіологічні обстеження.

Чи може стрес спричинити серцевий напад?

Тривалий стрес може опосередковано підвищити ризик серцевого нападу. Варто максимально уникати стресу або використовувати ефективні методи подолання.

Джерела

• Всесвітня організація охорони здоров'я (World Health Organization, WHO): Cardiovascular diseases (CVDs) Fact Sheet.

• Американська кардіологічна асоціація (American Heart Association, AHA): Heart Attack Symptoms, Risk, and Recovery.

• Європейське товариство кардіологів (European Society of Cardiology, ESC): Guidelines for the management of acute myocardial infarction.

• US Centers for Disease Control and Prevention (CDC): Heart Disease Facts.

• New England Journal of Medicine, The Lancet, Circulation (рецензовані медичні журнали).